- минутися
- —————————————————————————————мину́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
минутися — див. минатися … Український тлумачний словник
минутися — [миену/тиес а] не/ц :а, ну/ц :а … Орфоепічний словник української мови
віддаліти — і/є, док., розм., рідко. Минутися … Український тлумачний словник
відшуміти — ми/ть, док. Закінчити, перестати шуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом … Український тлумачний словник
захолонути — і рідко захоло/ти, о/ну, о/неш; мин. ч. захоло/нув, о/нула, о/нуло і захоло/в, ла, ло; док. 1) Втративши тепло, стати холодним; охолонути. 2) Загуснути, стати твердим від охолодження; застигнути. 3) розм. Перетворитися на лід (про рідину). 4)… … Український тлумачний словник
передощити — и/ть, док., безос. Пройти, минутися (про дощ, сиру погоду) … Український тлумачний словник
перекочуватися — уюся, уєшся, недок., перекоти/тися, очу/ся, о/тишся, док. 1) Котитися, обертаючись навколо своєї осі, з місця на місце або на інше місце. || на чому, в чому. Пересуватися разом із круглим предметом, що котиться з місця на місце. || Робити… … Український тлумачний словник
перешуміти — млю/, ми/ш; мн. перешумля/ть; док. 1) Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом (про події). 2) перен. Перестати виявляти бурхливу енергію, багато і голосно розмовляти і т. ін. (про людину). 3) розм. З… … Український тлумачний словник
минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… … Словник синонімів української мови
віддаліти — дієслово доконаного виду минутися розм., рідко … Орфографічний словник української мови